- розчуханий
- —————————————————————————————розчу́ханийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розчуханий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розчухати 1). || розчу/хано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник